Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-56

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати порівняльного аналізу якісних і кількісних патоморфологічних змін раку прямої кишки під впливом тільки пролонгованої променевої терапії (23 гістопрепарати), у комбінації з ендолімфатичним введенням флуороурацилу (42 гістопрепарати), а також гамма-опромінювання після попереднього застосування синглетно-кисневої терапії (12 гісто-препаратів). Показано, що в разі використання радіомодифікаторів частка життєздатного епітеліального компонента пухлин була суттєво нижчою, ніж у разі тільки променевої терапії. Враховуючи неінвазивність методики синглетно-кисневої терапії, її низьку вартість і наявність апаратів вітчизняного виробництва, зроблено висновок про перспективність використання даного методу для розширення радіотерапевтичного інтервалу.

Вивчено віддалені результати диференційованого лікування за радикальними програмами 125 хворих на рак прямої кишки (РПК). У 39 хворих основної групи з первинно-операбельною пухлиною застосовували інтенсивне передопераційне gamma-опромінення, а у 46 пацієнтів контрольної - проводили тільки хірургічне лікування. У 28 радикально оперованих хворих основної групи з місцево-поширеним РПК застосовували комбінацію ендолімфатичної цитостатикотерапії флуороурацилом з gamma-опроміненням, у 12 пацієнтів контрольної - тільки променеву терапію. Показано, що у хворих РПК засоби додаткового антибластомного впливу слід застосовувати як обов'язковий компонент лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено безпосередні та найближчі результати лікування 138-ми хворих з клінічно неускладненим перебігом раку ободової кишки. Контрольну групу склали 97 пацієнтів, яким проводили традиційну підготовку до виконання планових оперативних втручань; основну - 41 хворий, яким додатково призначали ентеросорбцію. Встановлено, що проведення останньої дозволило в 2,4 рази знизити загальну частоту виникнення післяопераційних ускладнень, а також супроводжувалося посиленням інтенсивності лімфоплазмаклітинної інфільтрації строми новоутворень. У радикально оперованих хворих основної групи досягнуто покращання показників 3-річної виживаності на 11,8 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клінічної апробації нової методики антибластомної терапії у хворих на місцево-поширений рак прямої кишки. Опромінювання з попереднім проведенням синглетно-кисневої терапії в поєднанні з ентеросорбцією добре переносилося хворими, не зумовлювало збільшення кількості та тяжкості променевих ускладнень; спостережено тенденцію до збільшення числа хворих, у яких досягнуто вираженої регресії новоутворень. Використання розробленої методики не ускладнює технічних умов виконання оперативних втручань і не супроводжується погіршенням перебігу післяопераційного періоду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481-56

Рубрики:

Пухлини кісток

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено оригінальні ефективні способи лікування хворих на рак товстої кишки, які грунтуються на застосуванні нових вітчизняних засобів сорбційної детоксикації - вуглеволокнистого ентеросорбенту "Белосорб П" та інфузійного препарату "Реосорбілакт", а також новітньої медичної технології вільно-радикальної терапії - поєднання синглетно-кисневих з традиційними протипухлинними методами лікування. На достатньо репрезентативному клінічному матеріалі (492 хворих на рак товстої кишки) вивчено особливості змін клінічних проявів і біохімічних показників синдрому ендогенної інтоксикації, проведено комплексні патоморфологічні дослідження, а також аналіз віддалених результатів у разі застосування традиційних і нових методик лікування. Встановлено, що практичне використання запропонованих методик лікування дозволило не лише підвищити частку оперативних втручань, виконаних у радикальному обсязі, але й знизити частоту та важкість післяопераційних ускладнень і летальності, а також покращити віддалені результати у порівнянні з існуючими методиками. Основні результати наукового дослідження впроваджено у клінічну практику спеціалізованих закладів охорони здоров'я.

Наведено результати електронно-мікроскопічних досліджень видалених препаратів у 134-х хворих на первинно-операбельний рак прямої кишки. У 32-х з них проведено хірургічне лікування, у 63-х застосовано передопераційне великофракційне гамма-опромінення, а в 39-ти пацієнтів опромінення проведено на фоні попереднього інтраректального введення синглетно-кисневої суміші. Установлено, що проведення опромінення за розробленою методикою дозволяє селективно підвищити радіочутливість пухлинних клітин прямої кишки та мінімізувати його наслідки щодо нормальних тканин. Одержані результати свідчать про перспективність даного напрямку у вирішенні однієї з найбільш актуальних проблем сучасної онкохірургії - покращання ефективності лікування хворих на первинно-операбельний рак прямої кишки.

Наведено результати клінічної апробації нової методики передопераційної підготовки хворих на клінічно неускладнений рак ободової кишки шляхом застосування вітчизняного ентеросорбенту "Белосорб П". Встановлено, що включення цього препарату в програму передопераційної підготовки сприяє зниженню клінічних ознак інтоксикації та покращує перебіг післяопераційного періоду, що свідчить про необхідність вивчення й інших критеріїв об'єктивної оцінки його ролі у пошуку шляхів покращання результатів планового лікування хворих на рак ободової кишки.

Наведено результати оцінки впливу на клініко-лабораторні показники застосування вуглеволокнистого ентеросорбенту четвертого покоління "Белосорб П" в комплексі підготовки хворих на рак ободової кишки до планових хірургічних втручань. Установлено, що включення цього препарату в програму передопераційної підготовки у даного контингенту хворих сприяє зниженню клініко-лабораторних ознак ендогенної інтоксикації. Враховуючи ці важливі об'єктивні критерії, а також суттєве зниження частоти та важкості післяопераційних ускладнень, можна вважати доцільним його широке застосування у спеціалізованих онкологічних закладах практичної охорони здоров'я в комплексі передопераційної підготовки хворих на рак ободової кишки.

Наведено результати дослідження змін показників периферичної крові у 81-го хворого на первинно-операбельний рак прямої кишки. У 23-х з них проводилося тільки хірургічне лікування, 32-х пацієнтів застосовувалася передопераційна інтенсивна променева терапія, а 26-ти передопераційна променева терапія проводилась на фоні інтраректального введення синглетно-кисневої суміші та з використанням ентеросорбентів. Встановлено, що у випадку застосування крупно-фракційного гамма-опромінення спостерігається незначне пригнічення еритропоезу, більш суттєво пригнічується лейкопоез і найбільше - лімфопоез, а проведення передопераційного опромінення на фоні синглетно-кисневої терапії з застосуванням ентеросорбції дозволяє значно зменшити ці негативні впливи, що свідчить про перспективність розробленої методики і може бути вагомим аргументом для обгрунтування доцільності її впровадження в закладах практичної охорони здоров'я.

Наведено безпосередні результати застосування розроблених нових технологій лікування хворих на рак прямої кишки. Встановлено, що проведення передопераційного опромінення на фоні попереднього застосування синглетно-кисневої терапії з використанням засобів сорбційної дезінтоксикації добре переноситься хворими та сприяє покращанню перебігу післяопераційного періоду. Розроблені технології не вимагають використання значних додаткових матеріальних затрат і є доступними для використання в будь-якому спеціалізованому онкологічному закладі країни.

Наведено безпосередні та віддалені результати клінічного рандомізованого дослідження, в яке включено 144 хворих на місцево-поширений рак прямої кишки. У 72-х з них (контрольна підгрупа) використовувалася хіміопроменева терапія, а у інших 72 (основна підгрупа) протипухлинна терапія проводилася на тлі попередньої інгаляції синглетно-кисневої суміші та застосування ентеросорбції. Встановлено, що у разі застосування розробленої технології лікування досягнуто зниження з 34,7 % до 19,4 % частоти виникнення негативних реакцій організму зі збільшенням з 45,8 % до 54,2 % частки радикально прооперованих хворих, а також підвищенні з 48,8 % до 68,0 % показників їх п'ятирічної безрецидивної виживаності.

Наведено безпосередні та віддалені результати клінічного рандомізованого дослідження, в яке включено 76 хворих з ускладненими формами раку товстої кишки. У 38-ми з них (контрольна група) застосовувалася стандартна дезінтоксикаційна терапія, а у інших 38 хворих (основна група) під час її проведення використовували інфузійний препарат "Реосорбілакт" та череззондовий фракційний ентеральний лаваж суспензією сорбенту "Белосорб П". Встановлено, що включення цих препаратів сприяє більш швидкому зниження клініко-лабораторних та біохімічних ознак синдрому ендогенної інтоксикації, нормалізації процесів перекисного окиснення ліпідів. Застосування комплексної дезінтоксикаційної терапії дозволило знизити в 1,7 рази частоту виникнення післяопераційних ускладнень (21,1 % проти 36,8 % за стандартної терапії) та зменшити в 2,3 рази (7,9 % проти 18,4 %) показники післяопераційної летальності, а також позитивно вплинуло і на віддалені наслідки лікування.